Коли вже почав
плести гачком, то, швидше за все, однією схемою справа не обходиться. Відшукуються
нові і нові схемки, з’являються нові і нові ідеї, де використати ці схеми, а
інколи навіть придумуються власні схеми.
І в цих схемах
дуже легко заплутатися. Особливо, якщо потрібно згадати тонкощі плетіння якоїсь
окремої років через десять.
Тому рекомендую
робити своєрідний «Щоденник», де зберігати все, що може колись ще знадобитися.
- По-перше, зразок нитки і «бірочку» від неї: там зазначено склад нитки, її товщину, артикул, назву фірми-виробника, рекомендовані спиці і гачок. Зразок нитки – це десь півметра – метр, які відрізаються від нитки на самому початку. Можливо, вам не вистачить купленого клубочка, а за цим зразком можна буде купити ще один або підібрати найбільш подібний тоді, коли вже куплений запас ниток раптово дійде кінця.
- По-друге, схему, за якою плетете, бажано у двох екземплярах. Один буде лежати вдома, а другий буде з вами там, де вас спіткає раптове натхнення (якщо ви звикли плести у транспорті чи надворі). Та копія, яку ви будете носити із собою, з часом набуде такого вжитого вигляду, що частину піктограм на ній вже буде не прочитати – і тоді збережений дублікат стане у пригоді.
- По-третє, аркуш паперу, на якому ви будете відмічати усі хитрощі і тонкощі, що спіткають вас на шляху виплітання виробу. Можливо, десь ви побачите, що замість трьох петельок краще робити чотири; можливо, десь схема буде важка до прочитання, і ретельний розбір цього місця доведеться занотувати.
Дуже добре, якщо
вам вдасться прикласти і фотографію готового виробу.
Усі ці нотатки і
зразки найкраще зберігати у окремому прозорому «файлику», бажано із зазначенням
назви виробу («Мій перший килимок», «Пальчатки», «Жилет» абощо) – так буде
легше згадати, що саме ви робили.
Ну і поступове
товщання теки, де буде зібрано всі-всі файли, дуже сильно мотивує і надихає.
Успіхів!
Немає коментарів:
Дописати коментар